Курс “Громадянська освіта” для 10-класників. Про розвиток економіки та корупцію

 

Міністерство освіти і науки України розробило концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. А вже з нового навчального року учні 10-х класів вивчатимуть інтегрований курс “Громадянська освіта”. “Нова українська школа” продовжує серію публікацій про цей курс.

У цьому матеріалі ми дамо відповіді на запитання до шостої теми курсу “Взаємодія громадян і держави в досягненні взаємного добробуту”.

Шукайте всі статті цієї серії під темою “громадянська освіта” (натиснувши “Всі теми” в лівому верхньому куті).

– Які існують принципи розвитку економічних відносин?

Універсальними є принципи міжнародних економічних відносин Організації Об’єднаних Націй (ООН):

  • суверенітет;
  • територіальна цілісність і політична незалежність держав;
  • суверенна рівність усіх держав;
  • ненапад і невтручання;
  • взаємна і справедлива вигода;
  • мирне врегулювання суперечок;
  • рівноправ’я і самовизначення народів;
  • усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили і позбавляє націю можливостей для її нормального розвитку;
  • доброякісне виконання міжнародних зобов’язань;
  • повага прав людини і основних свобод;
  • відсутність прагнення і гегемонії до сфер впливу;
  • сприяння міжнародній соціальній справедливості;
  • міжнародне співробітництво з метою розвитку;
  • вільний доступ до моря і від нього для неморських країн.

– Які причини корупції?

Серед причин корупції виділяють такі:

  • Високий рівень політичної й економічної монополізації (виключне право виробництва чи торгівлі, що належить одній особі або групі осіб);
  • Цензура. Йдеться як про цензуру над засобами масової інформації (приклад – замовні матеріали), так і про те, що за цензури відбувається замовчування корупції і як наслідок – відсутність засудження і боротьби;
  • Двозначні закони. Просте і зрозуміле законодавство скорочує потреби у великому апараті чиновників і полегшує розуміння законів громадянами;
  • Незнання або нерозуміння законів населенням, що дозволяє посадовим особам довільно перешкоджати здійсненню державних процедур або завищувати належні виплати;
  • Кумівство та політичне заступництво, внаслідок чого формуються особисті стосунки (таємні домовленості) між різними державними органами (зокрема й за участі правоохоронних). Це послаблює механізми контролю та запобігання корупції;
  • Відсутність єдності в системі виконавчої влади, тобто регулювання однієї і тієї ж діяльності різними інстанціями (однією з причин може бути нечітке законодавство);
  • Нерозвинене (слабке) громадянське суспільство, внаслідок чого громадяни не мають достатнього впливу для ефективного контролю за діями законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади.

– Які практичні заняття будуть корисними для учнів під час вивчення цієї теми

1. Можна запропонувати учням вести щоденник доходів та витрат. Треба занотовувати витрати та їхні цілі. За місяць кожен з учнів може поділитись з учителем, на що, на його думку, витрати були марними, на що витрачається найбільше коштів, на що – найменше, які витрати можна скоротити.

Для зручності такий журнал можна завантажити на телефон.

2. Можна провести тематичну дискусію або дебати щодо місцевого бюджету, його основних доходів та видатків. Учні можуть розділитись на 2 команди, обговорити і за деякий час розповісти учителеві, з яких джерел, на їхню думку, поповнюється міський бюджет. Інша команда розкаже про те, куди витрачаються гроші міста. Наприкінці можна запропонувати учням пошукати відповідь і перевірити себе в законодавстві.

3. Учні можуть спробувати проаналізувати попит на ринку праці (які професії є затребуваними, яким спеціальностям віддають перевагу абітурієнти, яка середня зарплатня в тій чи іншій галузі). Дізнатись середню заробітну платню за видами економічної діяльності можна з офіційної інформації Державної служби статистики України. Після цього учні можуть спробувати скласти власне резюме.

3. Спробувати скласти бізнес-план власного підприємства. Учні можуть розділитись на команди за інтересами і уявити, яке підприємство вони хотіли б створити. Після цього вони повинні продумати і записати цільову аудиторію проекту (тобто, для кого воно), де можна взяти фінанси для старту, як їх розподілити, скільки потрібно працівників і яких саме.

Також потрібно подумати про те, яка зарплатня в них має бути, який товар чи послугу команда хоче запропонувати клієнтам, у чому полягає унікальна пропозиція, які недоліки може мати товар чи послуга.

Окрім того, скільки коштів потрібно на виробництво певної кількості товарів чи надання послуг, скільки вони коштуватимуть для клієнтів і як команда просуватиме свій продукт. Важливо, що обсяг витрат не може перевищувати обсяг доходу і в ідеалі – підприємство має приносити прибуток (до того ж, потрібно враховувати податки). Детальніше про те, як скласти бізнес-план можна дізнатись тут.

Якщо у вас є додаткові запитання щодо курсу, пропонуємо писати нам (натиснувши “Напишіть нам” у правому верхньому куті).

Марія Марковська, спеціально для “Нової української школи”

Інклюзивний простір та енергомодернізація: чинності набули нові будівельні норми для шкіл

 

1 вересня набули чинності оновлені будівельні норми для шкіл, які передбачають обов’язкове облаштування інклюзивного простору та енергомодернізацію.

Про це повідомили на сайті Мінрегіонбуду.

Зокрема, оновлені норми передбачають:

  • обов’язкову енергомодернізацію будівель навчальних закладів.
  • проектування класів з можливістю групового та індивідуального навчання та збільшення площі класу на 1 учня з 2 до 3 кв. м. Це створить можливість для відкритого простору в школах.
  • обов’язкове облаштування інклюзивного простору для можливості навчання дітей з інвалідністю.
  • обов’язкове влаштування дверей з вільним відчиненням зсередини – двері “Антипаніка”. Це підвищить безпеку.

У майже 50% наших шкіл середня температура повітря в приміщеннях взимку не перевищує 16 градусів. Завдяки новим нормам щодо енергоефективності температура в класах стане комфортною. Крім цього,проведення сучасних енергоефективних заходів дозволить школам економити до 50% на опаленні та подовжити строк експлуатації будівель на 15-20 років, – переконує заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.

http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/4-300x242.png 300w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" style="line-height: 1.2; padding: 0px; margin: 0px 0px 40px; box-sizing: border-box; outline: none; list-style: none; display: block; max-width: 100%; height: auto;">

Усі ілюстрації: Мінрегіонбуд

http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/1-300x270.jpg 300w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" style="color: rgb(1, 1, 1); line-height: 1.2; padding: 0px; margin: 0px 0px 40px; box-sizing: border-box; outline: none; list-style: none; display: block; max-width: 100%; height: auto;">http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/2-300x237.jpg 300w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" style="color: rgb(1, 1, 1); line-height: 1.2; padding: 0px; margin: 0px 0px 40px; box-sizing: border-box; outline: none; list-style: none; display: block; max-width: 100%; height: auto;">http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/3-300x287.jpg 300w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" style="color: rgb(1, 1, 1); line-height: 1.2; padding: 0px; margin: 0px 0px 40px; box-sizing: border-box; outline: none; list-style: none; display: block; max-width: 100%; height: auto;">

Переглянути нові ДБН для шкіл можна за цим посиланням.

Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні документи, які використовуються під час проектування нових та реконструкції будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їхнього призначення.

МОН розробило порядок організації інклюзивного навчання в позашкільній освіті

 

Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення порядок організації інклюзивного навчання в позашкільній освіті.

Про це повідомили на сайті МОН.

Зокрема, порядок передбачає:

  • обов’язкове створення інклюзивних та/або спеціальних груп або інших організаційних форм навчання в системі позашкільної освіти у разі звернення батьків (законних представників) дитини з особливими освітніми потребами;
  • адаптація освітнього процесу відповідно до потреб та можливостей дітей з особливими освітніми потребами;
  • залучення за необхідності відповідно до висновку ІРЦ до освітнього процесу асистента вчителя з метою оптимізації освітнього процесу та досягнення його результативності.

Проект постанови уряду підготували на виконання статей 19 та 20 закону “Про освіту”.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Зауваження та пропозиції можна надсилати до 18 вересня у письмовому та електронному вигляді: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Савицька Оксана Олександрівна.

Рада ухвалила закон, що допускає асистентів дитини до шкіл і дитсадків

 

Верховна Рада ухвалила закон, і тепер асистентів дитини офіційно допускають до освітнього процесу у школах та дитсадках.

Закон №8556 ухвалили 6 вересня.

“Законопроект розроблено з метою забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти в закладах освіти державної та комунальної форм власності, – зазначено у пояснювальній записці до закону.

Для забезпечення цього цей закон вносить зміни у чотири закони: “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту” і “Про професійно-технічну освіту”.

Тепер за рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою батьків школа та дитсадок повинні забезпечити доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами.

Також за заявою батьків обов’язково створюють інклюзивні та/або спеціальні групи (у школі – інклюзивні та/або спеціальні класи). В інклюзивних групах не може бути більше трьох дітей з особливими освітніми потребами. А педагогічне навантаження шкільного вчителя, окрім 18 навчальних годин на тиждень, не може перевищувати 20% на роботу в інклюзивних класах.

До статті 7 “Закону про загальну середню освіту” додається абзац:

“Дітям з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчанняза допомогою найбільш прийнятних для таких осіб методів і способів спілкування, зокрема, навчання жестовою мовою та рельєфно-крапковим шрифтом (шрифтом Брайля).

Детальніше про зміни, які вносить закон №8556, дивіться у документі нижче:

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, МОН винесло на громадське обговорення порядок організації інклюзивного навчання в позашкільній освіті.

У кожній області України створять центри ресурсної підтримки інклюзивної освіти, які працюватимуть цілий рік.

Також МОН закупить комп’ютерні тести, які допоможуть складати якісніші індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами. А наприкінці жовтня ізраїльські спеціалісти проведуть семінари з інклюзивного навчання для керівників інклюзивно-ресурсних центрів, директорів шкіл та вчителів.

“Нова українська школа”

НУШ-2, або Літо ранніх гладіолусів

 

Літо ранніх гладіолусів

описує, як виникають “сонячні зайчики” [2 ПРО 1-1.5-8]

(з Типової освітньої програми для І циклу початкової загальної освіти

А програма вишколу обіцяє бути довгою

(Тарас Прохасько)

Нещодавно мені вдалося поспілкуватися про “Нову українську школу” з двома дуже важливими для мене людьми  видатним українським письменником і визнаним у світі фахівцем з дитячої психології. Як часто буває у подібних випадках, співрозмовники вдалися до посилення своєї аргументації спогадами з власного дитячого досвіду.

Про гладіолуси

Гладіолуси! З’ясувалося, що обоє моїх чудових співрозмовників зненавиділи ще дітьми ці квіти, бо вони були ознакою наближення навчального року. Смутку додавало, зрозуміло, ще й те, що це було однією з ознак загальних, ледь вловимих, змін у довкіллі, пов’язаних з догоранням літа. Але панівною причиною дитячої стривоженості була саме “невідворотність покарання” школою.

Мої співрозмовники ще зауважили, що були добрими учнями і ніяких особливих проблем у школі не мали. Один з них навіть заявив про свою теперішню готовність прийняти оті кляті гладіолуси, але ранніми  як цього літа.

Далі ми повернулися до пошуку відповідей на питання, які перед нами ставить “Нова українська школа”  себто ви, шановні вчителі (зокрема, дві сотні відважних пілотувальниць), керівники шкіл, занепокоєна громадськість, а також, насамперед, батьки, самі діти, Міністр і її команда.

Зміни. Це не лише нове  дружнє для дитини  освітнє середовище, не лише новий стиль освітньої діяльності, що ґрунтується на партнерстві та співпраці її суб’єктів, не лише втілений у життя принцип академічної свободи, це також право відважно висловлювати власну думку, сумніватися, помилятися  і почуватися при цьому захищеними від зазіхання на власну гідність. А ще, “Зміни”  це тема вересня для другокласників, що продовжуватимуть навчання в пілотних школах.

Про пілотування

Так, насамперед я хотів би запевнити учасників пілотування, що наша готовність до спільної праці вища, аніж це було торік на цю пору. Група розробників Держстандарту початкової загальної освіти та Типової освітньої програми, підсилена новими учасницями, серед яких є ті, хто мали досвід супроводу пілотування в регіонах, завершує укладання цілісного пакета модельних навчальних програм за всіма предметами, передбаченими експериментальним навчальним планом на весь І цикл початкової освіти (1-2 класи).

У модельних навчальних програмах з української та іноземної мов, математики, мистецтва, фізичної культури окреслюється поступовий розвиток умінь  тобто шлях досягнення очікуваних результатів навчання  у межах кожної змістової лінії. Відповідна програма інтегрованого предмету “Я досліджую світ” для другого класу розгортається за дев’ятьма помісячними темами:

  • Зміни
  • Способи пізнання
  • Територія
  • Спільнота
  • Вартість і цінність
  • Хочу  можу  треба
  • Ідеї  винаходи  відкриття
  • Рух і час
  • Все пов’язано з усім

Цей перелік було укладено на підставі узагальнення минулорічного потижневого планування, здійсненого за участю регіональних координаторів. До кожної з тем пропонується орієнтовний перелік проблемних запитань. Наприклад, до теми “Зміни” запропоновано такі запитання:

  • Як визначити, що відбулася зміна?
  • Які зміни відбулися зі мною протягом року? (у моєму тілі, у моїх знаннях, інтересах)
  • Які зміни відбулися у моєму класі?
  • Що змінилося, а що не змінилося у школі протягом року?
  • Що б я хотів змінити у своєму класі/школі?
  • Які причини змін у природі восени?
  • Чи можливе життя без змін?
  • Які зміни залежать від мене, а які не залежать?

Очікувані результати навчання, передбачені Типовою освітньою програмою для освітніх галузей, що складають цей курс, упорядковані потижнево  це залишаєвідкритою можливість довільного планування в межах кожної теми на основі “канви”, що визначає логіку формування вмінь.

Тобто, ми не позбавляємо безпосередніх учасників освітнього процесу (включно з дітьми) гнучкості в доборі і послідовності уведення в гру перелічених вище або сформульованих самостійно, чи ж бо запропонованих дітьми (!)  проблемних запитань. Але зберігаємо водночас системність в опануванні обов’язковими результатами навчання, визначеними Стандартом.

Отже, ми розширили горизонт планування і поступово залучатимемо учасників пілотування до роботи у спеціально створеному для моделювання навчальних програм електронному конструкторі, що полегшить укладання власного календарно-тематичного планування.

Окрім того, до кожної теми готуємо навчальні зошити для учнів (вересневий уже зверстаний), комплексні оцінювальні матеріали, які дозволять періодично (упродовж останнього тижня кожного місяця) оцінювати поступ у формуванні компетентностей. Наші партнери з “Джмеля” теж запропонують відповідні тематичні матеріали. Не залишаться осторонь і мої, згадані на початку цього тексту, співрозмовники.

Вони, до речі, зауважили, що нам ще варто повправлятися у формулюванні таких запитань, які не натякали б на “правильні” відповіді, тобто не обмежували б свободу дитячої думки. Тож, от вам простір для творчості, колеги.

Про впровадження

Тим часом, сотні тисяч дівчаток та хлопчиків, ще не здогадуючись, про що їм хочуть сповістити гладіолуси, збираються до школи. Їхні батьки, а також десятки тисяч учителів, не приховують свого занепокоєння, адже вони добре пам’ятають власні історії, пов’язані з тією квіткою.

Так от, опираючись на досвід когорти відважних, про яких щойно йшлося, хотів би засвідчити, що, по-перше, усі вчителі пройшли безпрецедентне – ґрунтовне, глибоке і тривале  навчання, організоване під орудою Міністерства освіти і науки різними провайдерами  “Крок за кроком“, “Освіторія“, “ЕдЕра“, інститути післядипломної педагогічної освіти.

Постають нові спільноти педагогічних працівників  наш професійний капітал. Вони здатні змінити світ шкільного дитинства так, щоб страх, тривожність, муштра і нудьга не знайшли в ньому свого звичного місця.

По-друге, апробовані впродовж пілотування навчальні матеріали містять достатньо методичних ідей, які дозволять безболісно увійти у шкільний світ кожній дитині. Погляньте лише на тематику перших чотирьох тижнів для першокласників:

  • “Я  школяр/ школярка”
  • “Наш клас”
  • “Мої друзі”
  • “Моє довкілля”

А ось лише деякі з проблемних питань вересня:

  • Навіщо мені ходити до школи?
  • Хто я? Хто мої однокласники?
  • Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому?
  • Як почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам?
  • Як нам стати класною спільнотою?
  • Чого ми можемо досягнути спільно?
  • Як зберегти дружбу?
  • Які таємниці має шкільне подвір’я?

До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань запропоновано арсенал видів освітньої діяльності. Серед них відома практика “ранкового кола“, інтерактивні заняття в парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), “щоденні п’ять“, рефлексія та самооцінювання та багато інших “форм та методів”. Значну частину з них рекомендовано проводити за межами класної кімнати  на свіжому повітрі, у русі.

До речі, серед наших розробок є й рішення, яке пов’язує один з трьох уроків фізичної культури з тижневими темами. Усе це докладно описано у відповіднихщотижневих посібниках, доступних на сайті НУШ. Загалом вони охоплюють увесь навчальний рік (35 тижнів). Тож маємо надійну основу для перетворення першого місяця в адаптаційний, упродовж якого першокласники та першокласниці знайдуть себе і нових друзів у новому для себе світі, опанують новим довкіллям, почнуть творити власну спільноту.

По-третє, створюється нове освітнє середовище.

У зв’язку з цим, дозволю собі висловити пересторогу, викликану враженнями від перегляду соціальних мереж. Окрім базових вимог, які стосуються зонування простору класної кімнати (одномісні парти, що відповідають зростові і трансформуються для роботи в групах, доступні будь-якої миті контейнери для зберігання власних “продуктів навчальної діяльності”, килимки, знамените “крісло автора” тощо), бібліотечки (теж досяжної, щоб кожна дитина могла обрати собі книжку за спонтанною потребою чи уподобанням), технічних засобів навчання і таке інше  середовище варто творити спільно, разом з дітьми.

Отож, якщо мене не дивує пропозиція у вигляді стендів, плакатів і навіть “леп-буків” тощо – часто дуже сумнівної якості, то попит, народжений цією пропозицією, насторожує. Будьте також стриманими у своєму прагненні створити різнобарвний, “радісний” інтер’єр  вам там жити й працювати щодня по кілька годин, то ж не передайте куті меду. Змінна експозиція дитячих здобутків  завжди безпрограшне рішення.

Ця пересторога стосується також наступного пункту. Як уже вище зазначено в контексті пілотування, завершується укладання комплекту модельних навчальних програм на весь навчальний рік, який охоплює всі навчальні предмети, передбачені навчальним планом. Розроблений нами формат дозволяє легко перейти від них до власного календарно-тематичного планування. Відомо ж, що воно створюється в довільній формі, ба, навіть навчальна програма – невід’ємний елемент академічної свободи.

Тож на основі згаданого комплекту модельних навчальних програм можна створювати власні версії навчальних програм, які фактично замінять календарно-тематичне планування. Тому придбані у ФБ-дилерів розробки  марні витрати, та ще й на межі академічної доброчесності  адже група розробників відповідної Типової освітньої програми, яку я маю за честь очолювати, до всіх цих розробок ніякого стосунку не має, попри те, що моє прізвище вказане в деяких рекламних пропозиціях.

І нарешті  підручники. Їхній асортимент вражає. Лише з нового предмету “Я досліджую світ” друкується півтора десятка різновидів. Певні репутаційні втрати, викликані зниженням порогу допуску, що й сприяв цьому вибухові розмаїття, мабуть були того варті.

На тлі дискурсу про (далеко не визначальне) місце підручника у сучасній школі, це навіть дивує. Але принаймні матимемо історичне свідчення нинішньої методично-видавничої думки. А вже думаємо про навчально-методичні комплекси наступного покоління  для тих, хто щойно вчаться розмовляти і уже досліджують світ.

Розумію, що мої свідчення всіх занепокоєних не переконали. Знаю, що все найскладніше, але й найцікавіше  попереду. Вірю, що ми зможемо!

Ще дослухаймося до думки дітей  вони знають щось таке, про що ми й не здогадуємося.

Наприклад, ось тут.

І ніяких гладіолусів!

Роман Шиян, співавтор нового Стандарту початкової освіти і однієї з Типових освітніх програм

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .