400 вчителів інформатики запрошують на безкоштовні курси із web-розробки

BrainBasket запрошує 400 вчителів інформатики взяти участь у соціально-освітньому проекті WOW Teachers, де вони пройдуть безкоштовний базовий курс з web-розробки.

Про це повідомили на сайті організації.

Передбачається, що як мінімум половина з вчителів, які пройдуть навчання, проведуть протягом року позашкільні курси з web-розробки для понад 4000 підлітків на базі навчальних хабів BrainBaskеt, створених в 2016-2017 в 36 містах України за підтримки відомих IT-компаній Ciklum, Luxoft, GlobalLogic, Navigator та ін. і на базі шкіл-партнерів по всій країні. Вчителі отримають за проведення груп невелику винагороду”, – йдеться у повідомленні.

Курс триватиме 2 місяці (8-10 тижнів), аудиторні заняття для вчителів відбуватимуться двічі на тиждень у вечірній час, тоді як заняття школярів проходять у позаурочний час дітей та їхнього вчителя. Освітні хаби розташовані в усіх обласних центрах та в багатьох великих містах України.

Також під час проекту планують створити супровідний навчальний відео-курс, який зможуть використати як онлайн-посібник для навчання web-розробки в змішаному форматі будь-які некомерційні освітні ініціативи та викладачі.

Детальніше про проект, в яких містах він є та як взяти участь дивіться за цим посиланням. Заповнити анкету учасника можна до 22 липня.

У МОН хочуть зараховувати як підвищення кваліфікації написання підручників та підготовку олімпіад

   

 

У Міністерстві освіти і науки хочуть зараховувати вчителям як підвищення кваліфікації не лише курси, а й, наприклад, написання підручників та підготовку учнівських олімпіад.

Про це розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич на (не)конференції EdCamp, яка відбувається в Харкові.

“Ми хочемо допустити до підвищення кваліфікації не тільки інститути післядипломної освіти <…> Ми бачимо, що подолання інформаційних бар’єрів,співпраця з міжнародними організаціями, громадський сектор, який є в Україні, експерти можуть запропонувати чудову нову можливість для підвищення кваліфікації, – сказала міністр.

Механізм для цього хочуть прописати в новому законі “Про повну загальну середню освіту”. Зараз відповідний законопроект узгоджується з Міністерством юстиції та зможе надійти до парламенту восени.

Якщо депутати встигнуть проголосувати за цей закон на осінній сесії, каже Гриневич, тоді в бюджетному кодексі на 2019 рік зможуть закласти принцип “гроші ходять за вчителем”. Таким чином наступного року педагоги зможуть використати виділені з бюджету кошти на підвищення кваліфікації не лише в інститутах післядипломної освіти.

Якщо ж депутати не встигнуть осінню розглянути законопроект, тоді МОН розробить критерії до організацій, які зможуть займатись підготовкою вчителів.

За чітко розробленими критеріями до організацій та їхніх курсів ми визначаємо, що вони потрапляють у затверджений МОН список. Буде комісія, в яку ми введемо представників різних організацій, щоб не сидів міністр і визначав: хто буде, а хто ні. І вчителі зможуть вибирати для підвищення кваліфікації організацію з цього списку”, – розповіла керівниця МОН.

Проте в такому разі вчителі не зможуть використати кошти передбачені на підвищення своєї кваліфікації поза інститутами. Для цього необхідно ухвалити новий закон “Про загальну середню освіту.

Вона додала, що в міністерстві думають віднести до підвищення кваліфікації не лише проходження курсів.

“Наприклад, якщо вчитель написав підручник, це можна зарахувати як підвищення кваліфікації? Або якщо вчитель займається підготовкою всеукраїнських олімпіад? Тобто є багато форм роботи, які можна зараховувати”, – зазначила Гриневич.

Вона також висловилась проти ліцензування курсів підвищення кваліфікації, щоб, за її словами, не створювати нової бюрократичної структури.

“Нова українська школа”

 

 

 

Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики

 

Науковці/-иці давно намагаються зрозуміти, як саме люди вивчають іноземні мови. Багато вчених вважають, що один із способів добре вивчити мову – це так звана “exposure”, тобто коли людина чує чи читає без мети вивчити мову. Таким чином, учні/-иці “підбирають мову” (“pick up the language”) автоматично, не усвідомлюючи цього. Це, звичайно, є основним способом, як діти вивчають рідну мову.

Ми вивчаємо іноземну мову в три способи:

  • “перейманням” (“acquisition”). Це саме той випадок, коли учні “pick up the language”. Для цього потрібно зануритися в мовлення, постійно його чути – перебувати у відповідному мовному середовищі. У такий спосіб учень/-иця має чути багату, гарну мову, що трохи вище його/її власного рівня, але не засильно. Учень/-иця слухає чи читає слова, які йому/їй не знайомі, та запам’ятовує їх (silent period), згодом несвідомо з’ясовуючи їх значення;
  • також мовою можна оволодіти через взаємодію з іншими людьми. Під час спілкування ми формулюємо речення, підбираємо слова – а співрозмовник/-ця прямо чи непрямо дає певні знаки, чи зрозуміло ми говоримо. Якщо незрозуміло – то ми будемо намагатися переформулювати (paraphrase) сказане доти, доки не досягнемо мети – розуміння. Саме цей процес із усіма його складнощами допомагає учням/-цям експериментувати з мовою, примушуючи їх використовувати різні стійкі словосполучення та лексику, якою вони вже володіють, щоб побачити, чи зможуть вони успішно взаємодіяти із співрозмовником;
  • нарешті, необхідно брати до уваги мовні форми – концентруватися не лише на значенні, а й на вимові, порядку слів, афіксах, написанні, граматичних структурах тощо.

Сьогодні вважають, що, залежно від віку та “стилю вивчення”, краще за все вивчати мову саме через pick up та фокусуючись на формі. Тому нам добре відомі граматико-перекладний метод вивчення мови (вивчення лише мовних форм через переклад тексти), структурний (лише через заучування фраз та структур) та комунікативний (лише через вільне використання).

Значну роль у вивченні відіграє мета навчання. Наприклад, аудіо-лінгвальний метод розвинувся протягом Другої світової війни, коли уряди країн потребували багато людей, які могли б перекладати усне мовлення, оперуючи багатьма мовами. Однак, у той час усі навчальні засоби акцентували увагу на читанні, тож потрібно було знаходити нові методи. Наприклад, спеціалізований військовий підрозділ армії США розробив спеціальну програму, де учнівство тільки спілкувалось з носіями мови, запозичуючи і лексику, і граматику. Цей метод був надзвичайно ефективним також через те, що передбачав малі класи та умотивованих учнів.

Проте дослідження тривають, і ми не розуміємо до кінця, як все ж таки люди вивчають іноземні мови.

Що потрібно робити у класі

 

  • для того, щоб перейняти мову, учнівству потрібно часто читати чи чути мовлення необхідного їм рівня. Вони мають бути занурені в мову як у класі, так і поза ним. Необов’язковим є виконання вправ – учні/-иці можуть просто слухати/читати (не використовуючи словники для перекладу);
  • для того, щоб перейняти мову, недостатньо просто слухати та читати – матеріали мають бути трохи вищого рівня, аніж рівень учня. Наприклад, у тексті мають бути незнайомі слова (до 5-10%). Саме так рівень володіння мовою підвищується;
  • учням/-ицям потрібен час для того, щоб перейняти мову. Можливо, у них буде так званий “період мовчання” (silent period) до того, як почати продукувати якесь мовлення – ніхто не очікує, що людин одраазу заговорить іноземною. Навчання – складний та повільний процес, що обов’язково включає в себе помилки;
  • учнівство має використовувати мову для взаємодії. У класі це може бути взаємодія між учнями/-ицями або між учнівством і вчителем/-кою. Це дає їм можливість експериментувати та фіксувати, наскільки співрозмовник/-ця їх розуміє;
  • учнівство має також звертати увагу на мовні форми. Учитель/-ка може акцентувати увагу учнів/-ниць на цих формах багатьма способами, наприклад, пропонуючи їм знайти певні граматичні структури в текстах для читання чи аудіювання. Також це можливо зробити, окремо привертаючи увагу до широко вживаної лексики після виконання вправ;
  • вчитель/-ка має розуміти, що різним учням/-ицям може бути зручно вивчати мову по-різному. Наприклад, прохання вчителя/-ки виділити сполучники в тексті буде ефективнимішим зі старшокласниками/-цями, аніж з молодшими школярами/-ками;
  • за використання таких технологій важливим також є виховання мультикультурності, адже перегляд фільмів чи прослухування/читання текстів неодмінно сприятимуть підвищенню рівня ерудованості та загальному розвитку учнівства.

Сьогодні вчителі/-ки іноземних мов мають надзвичайно багато ресурсів для успішної реалізації комунікативного підходу – як звичайні фільми/відео з мережі, так і спеціалізовані ресурси (British Council, усі іноземні підручники, які мають відповідний супровід).

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови

 

 

 

Цікава математика. Комікс з алгебри для 8 класу

Підручники з математики – може бути складно і нецікаво. А якщо викласти той же підручник у форматі коміксу?

Саме це зробили активісти з ініціативної групи “Ботан” і створили комікс з алгебри для 8 класу (та назвали цей проект “EDUcomics”). Зараз він містить навчальний матеріал на півроку.

“Комікс виглядає як брошура: тоненький, легкий, з яскравими картинками, лаконічний, без зайвого тексту. Усі ці фактори здатні змотивувати дитину до засвоєння матеріалу – адже всі ми знаємо, що величезні книжки з сухим викладом тексту часто не цікаві дітям, а тим паче – коли ця книжка переповнена формулами та визначеннями”, – кажуть учасники групи “Ботан”.

Основною сюжетною лінією кожного уроку-коміксу є знайомство з видатним математиком, який /яка зробили значний внесок у вивчення певної теми.

Автори коміксу неодноразово проводила уроки з цими коміксами і побачили, що діти були захоплені. Тому вони вирішили поділитись коміксом зі всіма учителями, а “Нова українська школа” допомагає їм у цьому.

Якщо вам подобається комікс, то ви можете скачати його нижче.

Завантажити файл можна за цим посиланням

“Нова українська школа”

МОН затвердило перелік підручників для 5 та 10 класів, які надрукують за державні кошти

 

Міністерство освіти і науки затвердило перелік підручників для 5 та 10 класів, які надрукують за державні кошти цього року.

Про це йдеться в наказі №553 від 21 травня, опублікованому на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, у МОН розповіли, в якій послідовності надрукують нові підручники для 1, 5 та 10 класів.

Також на сайті ІМЗО опублікували списки підручників для 1 класу, які обрали вчителі.

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .