Перші класи Нової української школи безкоштовно отримають набори LEGO

Першачки, які підуть у школу 1 вересня цього року, безкоштовно отримають набори LEGO, що допоможе впроваджувати ігрові та діяльнісні методи навчання.

Відповідний меморандум про взаємодію підписали Міністерство освіти і науки та The LEGO Foundation, повідомила прес-служба МОН.

За документом, The LEGO Foundation безкоштовно надасть свої набори для усіх перших класів у 2018–2019 роках. Таким чином у близько 17 тисячах шкіл кожен учень отримає по набору “Шість цеглинок” та по “LEGO Play Box” на клас.

Також компанія покаже вчителям, як ефективно використовувати її набори у навчанні.

Це один із наймасштабніших проектів The LEGO Foundation зараз. Ми віримо, що завдяки цій співпраці ми зможемо підтримати зміни, які відбуваються в початковій школі в межах реформи освіти. Ми цінуємо партнерство з Україною і сподіваємося, що ця співпраця допоможе дітям розвивати уміння та навички, що забезпечать у майбутньому здатність особистості успішно навчатися“, – сказав віце-президент The LEGO Foundation, голова програми “Спільноти навчання через гру” Каспер Оттоссон Канструп.

Він також зазначив, що 20 березня з Данії виїхала перша вантажівка з наборами LEGO, які планують доставити у 100 пілотних шкіл до кінця місяця.

“Ми цінуємо допомогу The LEGO Foundation, оскільки це матеріали, які допоможуть дітям з кожної української школи опановувати матеріал інтерактивно, цікаво та наочно. При цьому вчителі матимуть більше можливостей застосовувати пошукові методи навчання, стимулювати дітей до навчання у більш цікавий та належний для цієї вікової групи спосіб.

Просто уявіть собі, ці набори отримають усі українські школи. Це будуть школи і у великих містах, і в маленьких містечках; і в центральній Україні, і в гірських районах західної України, і на лінії зіткнення на Сході. Це дуже серйозна допомога для нас”, – наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Окрім цього, у міністерстві зазначають, що The LEGO Foundation провела 25 тренінгів з упровадження ігрових та діяльнісних методів навчання для 700 українських педагогів.

Також компанія проводять тренінги для регіональних тренерів Нової української школи. Їх уже пройшли 792 педагоги в 20 областях країни.

Керівник Держслужби якості освіти: Ми будуємо систему довіри і допомоги

Керівник Державної служби якості освіти Руслан Гурак запевнив, що служба працюватиме за принципами довіри та допомоги.

Про це він сказав під час стратегічної сесії “Система забезпечення якості шкільної освіти. Завантаження”, повідомила прес-служба МОН.

Ми змінюємо ідеологію Державної служби якості освіти через нові підходи в роботі. Насамперед  трансформація системи “контролю та покарання” в систему “довіри та допомоги”.

Враховуючи наявний значний розрив очікувань з боку безпосереднього замовника якісної освіти  суспільства, ми повинні: з одного боку, задовольнити суспільні потреби у достовірній, повній, точній і своєчасній інформації про те, як забезпечується освітній процес, а з іншого боку, допомогти кожній школі сформувати якісне освітнє середовище“, – зазначив Гурак.

Він наголосив, що новий освітній закон скасував атестацію шкіл як процедуру, яка дискредитувала себе. Також місцеві управління освіти більше не мають повноважень інспектування. Тепер це в компетенції Держслужби якості освіти.

Окрім того, Гурак розповів про плани служби на два роки:

  • відкриття у 2018 році 6 територіальних органів;
  • запуск програми з підготовки освітніх експертів для територіальних органів служби;
  • допомога керівникам шкіл з впровадженням внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • запуск пілотних інституційних аудитів;
  • визначення процедури експертизи та затвердження освітніх програм для початкової школи (крім типових).

Нагадаємо, 14 березня уряд затвердив положення з повноваженнями Державної служби якості освіти. Зокрема, положення затверджує процедуру інституційного аудиту, який проводитиме служба.

Пілотні аудити шкіл планують провести у вересні цього року.

Результати інституційного аудиту шкіл будуть відкритими.

Якщо школа проігнорує рекомендації інституційного аудиту, Державна служба якості освіти може звернутися до засновника про заміну директора чи учителів.

Більше про Державну службу якості освіти читайте в інтерв’ю “Нової української школи” з її керівником Русланом Гураком.

Освітян запрошують навчитися методики ненасильницької комунікації та педагогіці партнерства

Просвітницька ініціатива “Empatia” та ГО “Міжнародний інститут інтегрального розвитку” розпочали набір освітян у “Школу Емпатії”.

Про це повідомили на FB-сторінці події.

Проект триватиме з березня до кінця листопада. Подати анкету на участь можна за цим посиланням до 18:00 1 квітня. На другому етапі відбору – з 2 до 7 квітня – відбуватимуться співбесіди скайпом або телефоном. Результати відбору оголосять 8 квітня.

Метою проекту є підвищення якості освіти в Україні через виховання агентів змін серед освітян і їхнє оснащення інноваційними методами розвитку емоційного інтелекту та емпатії, миротворчої діяльності, ненасильницької комунікації та медіації конфліктів, а також поширення ідей емпатійного та усвідомленого навчання і педагогіки партнерства“, – йдеться на сторінці події.

Для навчання у школі запрошують 50 освітян: директорів шкіл, вчителів початкової та середньої школи, шкільних психологів. Перевагу надаватимуть тим, хто володіє на розмовному рівні англійською, німецькою, французькою або італійською мовами.

Проект передбачає:

  • чотири п’ятиденні тренінги з ненасильницької комунікації із сертифікованими тренерами;
  • два тижневі візити в партнерські школами в Україні та Литві;
  • одна дводенна Генеральна Асамблея для всіх учасників;
  • розробка і запуск мандрівної бібліотеки для українських освітян.

Кожен учасник/учасниця проекту візьме участь у двох 5-денних тренінгах, тобто пройде 10 тренінгових днів з вивчення ННК протягом проекту. Тренінги проводитимуться англійською мовою, що забезпечить повне занурення та ефективне спілкування з тренерами і дасть учасникам змогу в майбутньому пройти сертифікацію в методології ННК. Протягом усіх днів кожного тренінгу з групою і тренером також працюватиме перекладач“, – зазначають організатори.

Проект фінансується в рамках литовської Програми розвитку співпраці та сприяння демократії за фінансової підтримки Шведського Інституту.

Як розповідати дітям про права людини: домашнє завдання для вчителів

 

 

 

 

 

Якби можна було б давати домашнє завдання вчителям, то на весняних канікулах я би порадила їм позбутися радянського страху перед свободою і перечитати Міжнародний білль про права людини.

…Про повагу до гідності учня, про його свободу вираження поглядів та доступ до матеріалів з прав людини нещодавно говорили з директором Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергієм Буровим, експертом національногосоціологічного дослідження “Що українці знають і думають про права людини”.

Правозахисник прокоментував деякі цікаві цифри дослідження, на які було б не зайве звернути увагу управлінням освіти, адміністраціям шкіл та й самим учителям.

У межах дослідження було проведене, зокрема, опитування вчителів (112 осіб).

http://docs.google.com/viewerng/viewer?url=http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/infographic_druk_finish.pdf

 

Найперше Сергій Буров звертає увагу на викривлене розуміння прав людини. Причому це біда не тільки освітян, а й усього суспільства:

“Учителі дуже часто поєднують права людини і обов’язки. Але це зовсім різні категорії. У нас побутує пострадянське кліше: от коли виконаєш свої обов’язки, тоді і матимеш права. Більше того, є побоювання, щоб людина мала свободу. Вважається, що у свободі багато ризиків, мовляв, буде зроблене щось не так. Тож треба учнів тримати в шорах: головне – не забувати про обов’язки…”.

Буров продовжує: “Можна побиватися, що недостатній рівень знань про права людини у вчителів, але… навіть у нашій Конституції чимала плутанина.

Візьмемо хоча б розділ “Права, свободи і обов’язки людини і громадянина”… Поєднали і права людини (які дані кожному та кожній від народження, і вони ніяк не передбачають обов’язки), і права громадянина (які “залежать” від того, до якої країни належить особа). Якраз тут є оті обов’язки, про які держава нам так любить невпинно нагадувати…”.

Про “викривленість” свідчить і той факт, що більшість опитаних учителів (60,7%) вважають, що викладання прав людини в школах є задовільним. “Це в той час, коли системне розуміння прав людини в українській школі взагалі відсутнє”, – гірко коментує Сергій.

Причин чимало. Бракує справді підготовлених кваліфікованих учителів (про це згадується 24 рази), це і неякісні програми, які не відповідають суті предмету прав людини (20 згадок), неякісні підручники (43 згадки). Загалом викладання абстрактне, бракує прикладів, які би показували зв’язок прав людини з іншими предметами, а головне – їхню “реальність” у житті (50 згадок).

Вчителі також називають незацікавленість учнів у правах людини в межах викладання різних предметів (наприклад, правознавства), оскільки їх вважають “необов’язковими”, як то кажуть – не для ЗНО (34 згадки).

 

У розмові із Сергієм Буровим спливає ще одне питання  доступу до матеріалів (зокрема, про це говорять 46 опитаних освітян).

“Як на мене, проблема не тільки у відсутності книжок. Нехай їх не так багато, але вони є… Однак є питання доступу до інформації. Адже доступ – це також і популяризація матеріалів про права людини, і рекомендації різних методик від органів управління освіти, і заклик ними користуватися тощо.

Так, про найвідоміший посібник Ради Європи з навчання молоді правам людини“Компас” знають дуже мало наших учителів. А він перекладений українською і розміщений у відкритому доступі. Причому “Компас” корисний не тільки суто для правничих дисциплін. Посібник може стати в нагоді навіть для проведення “звичайних” класних годин”, – ділиться експерт.

Права людини, за великим рахунком, можна вивчати і… на математиці.

“Скажу грубо: можна ж замість бочок рахувати міжнародні документи. До прикладу, Міжнародний білль про права людини складається з трьох документів: Загальна декларація прав людини плюс два міжнародні пакти (про громадянські і політичні права та про економічні, соціальні і культурні права)… Поки діти порахують – вчитель встигне коротко пояснити, що це таке.

Треба також прибирати із задач нечутливі ґендерні стереотипи, коли дівчинка чистить два відра картоплі, а хлопець виготовляє шурупи…” пояснює Буров.

Освітянською мовою це значить “компетентнісний підхід”. Про це йдеться, зокрема, в статті 12 Закону України “Про освіту”. Серед переліку ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, згадуються громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

Причому Сергій Буров каже, що у викладанні прав людини (ширше – формуванні громадянської кометентності) важливий не тільки зміст, а й сама методика:

“Наскільки методи викладання є демократичними, чи поважає вчитель гідність і думку кожної дитини, її свободу висловлювання… Дитина може не погоджуватися з якимсь твердженням вчителя, але якщо вона обґрунтує чому, то це може бути відповідно оцінене”.

Обговорюючи результати дослідження, згадуємо і про різноманіття, питання дискримінації й готовність учителів до нових викликів, пов’язаних із правами людини.

Згідно з дослідженням, лише третина вчителів заявили, що в їхніх школах трапляються випадки дискримінації. “Цю цифру слід правильно тлумачити. У всіх без винятку навчальних закладах трапляються випадки дискримінації, навіть у найгарніших школах. Та лиш третина опитаних вміє їх помічати, – каже Сергій Буров.

Про яку ж дискримінацію йдеться? Найчастіше вчителі згадують про дискримінацію учнів “з особливою поведінкою”, а саме неконтактних, нервових, гіперактивних дітей тощо (21 згадка), часто кажуть про дискримінацію дітей з бідних сімей (11 згадок), фізично слабких, які не можуть себе захистити (11 згадок), або дітей, які мають конфлікт з так званими лідерами класу (11 згадок).

Як розповідати дітям про права людини: домашнє завдання для вчителівhttp://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/YAk-rozpovidaty-dityam-pro-prava-lyudyny-domashnye_zavdannya-dlya-vchyteliv-300x188.jpg 300w, http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/03/YAk-rozpovidaty-dityam-pro-prava-lyudyny-domashnye_zavdannya-dlya-vchyteliv-768x480.jpg 768w" sizes="(max-width: 1000px) 100vw, 1000px" style="line-height: 1.2; padding: 0px; margin: 0px 0px 40px; box-sizing: border-box; outline: none; list-style: none; display: block; max-width: 100%; height: auto;">

Фото: автор – gustavofrazao, Depositphotos

Сергій Буров називає ще одне цікаве спостереження: ніхто з опитаних освітян не сказав, що в школах дискримінують дітей з інвалідністю.

“Скоріш за все тому, що навчальні заклади в нас загалом не доступні для таких дітей. Якщо говорити про архітектурну доступність, то за даними Держслужби статистики з 16 395 навчальних закладів лише 69 можуть забезпечити по всій школі доступ дітям з інвалідністю. Тому навчання дітей з інвалідністю разом з іншими дітьми, на жаль, досі не є поширеною практикою. Тому їх просто немає для вчителів, нема кого і дискримінувати, як би це дико не звучало…”, – гірко всміхається правозахисник.

Абсолютна більшість опитуваних (65 %) усвідомлюють, що завдання вчителів полягає також у тому, аби стежити, щоб діти не дискримінували одні одних, та вчасно на це реагувати. Водночас, близько п’ятої частини (17%) опитаних вчителів воліють перекласти із себе відповідальність щодо вирішення цієї проблеми – на батьків чи дирекцію школи. Лиш невеличка частка респондентів зазначила, що протидія дискримінації повинна бути комплексною роботою вчителів, дирекції школи, батьків та шкільного психолога.

Якщо ж повернутися до теми інклюзивної освіти в школі, то слід пам’ятати, що це значно ширше, ніж про дітей з інвалідністю. Однак освітяни продовжують затято звітувати, що діти “з обмеженими можливостями” можуть нарешті (21 століття!) вчитися на рівні з іншими.

Зокрема, 3/5 опитаних виступають за інклюзивну освіту – навчання дітей з інвалідністю разом з іншими дітьми.

Утім, в контексті інклюзивної освіти чомусь забувається про створення рівного й безпечного доступу для решти: дітей біженців, дітей із ЛГБТ-спільноти (лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів), дітей-ромів та представників інших груп.

До слова, у математичних задачках зображені, як правило, “білі” дівчатка та хлопчики. А куди ж “поділися” інші, які складають значну частину нашого суспільства? Наприклад, діти з інвалідністю, діти інших національностей, релігій тощо. Як часто ви зустрінете в підручнику з алгебри, фізики чи навіть біології кримськотатарську дівчинку чи хлопчика, або дитину, яка пересувається на інвалідному візку?

“Учителі не звикли думати категоріями прав людини. Тож коли виникає “нестандартна” ситуація, – наприклад, учень “іншої” національності чи дитина з інвалідністю, – то їм зручніше запропонувати окремі спецшколи, спецкласи. Замість того, щоб замислитися: ця ж дитина має право навчатися в цій школі, просто для цього потрібні додаткові послуги чи заходи… А це і є права людини в дії”,– переконаний Сергій Буров.

ДОВІДКА. Експертне опитування вчителів на тему “Права людини в Україні” було проведено з 22 листопада по 6 грудня 2016 року Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО “Центр інформації про права людини” і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Всього опитано 112 респондентів.

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – pressmaster, Depositphotos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впровадження засад Нової української школи в закладах освіти району

 

Нагадаємо, у 2017/2018 навчальному році 100 українських шкіл пілотують новий Державний стандарт початкової освіти.

21 лютого уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким учитимуться перші класи Нової української школи в наступному навчальному році.

22 лютого МОН затвердила 26 навчальних програм для 1–2 класів, з яких 24 – для національних меншин і корінних народів.

Також МОН затвердило список тренерів Нової української школи, які готуватимуть регіональних тренерів та вчителів перших класів.

Більше про новий Стандарт початкової освіти читайте в нашій статті “Уряд затвердив новий Стандарт початкової освіти: Що це означає”.

Читайте також інтерв’ю “Нової української школи” із співавтором Стандарту Романом Шияном.

Закон України "Про освіту"

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

 

 Замовити видання Закон України "Про освіту"

 

Вкладення:
Скачати цей файл (1_9-554.pdf)1_9-554.pdf [ ] 823 kB Оновити цей файл (1_9-554.pdf) Видалити цей файл (1_9-554.pdf)
Скачати цей файл (ЗУ про Освіту 2017.doc)ЗУ про Освіту 2017.doc [ ] 207 kB Оновити цей файл (ЗУ про Освіту 2017.doc) Видалити цей файл (ЗУ про Освіту 2017.doc)

 

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .