Мовний pick up. Чи можна вивчити мову без граматики

 

Науковці/-иці давно намагаються зрозуміти, як саме люди вивчають іноземні мови. Багато вчених вважають, що один із способів добре вивчити мову – це так звана “exposure”, тобто коли людина чує чи читає без мети вивчити мову. Таким чином, учні/-иці “підбирають мову” (“pick up the language”) автоматично, не усвідомлюючи цього. Це, звичайно, є основним способом, як діти вивчають рідну мову.

Ми вивчаємо іноземну мову в три способи:

  • “перейманням” (“acquisition”). Це саме той випадок, коли учні “pick up the language”. Для цього потрібно зануритися в мовлення, постійно його чути – перебувати у відповідному мовному середовищі. У такий спосіб учень/-иця має чути багату, гарну мову, що трохи вище його/її власного рівня, але не засильно. Учень/-иця слухає чи читає слова, які йому/їй не знайомі, та запам’ятовує їх (silent period), згодом несвідомо з’ясовуючи їх значення;
  • також мовою можна оволодіти через взаємодію з іншими людьми. Під час спілкування ми формулюємо речення, підбираємо слова – а співрозмовник/-ця прямо чи непрямо дає певні знаки, чи зрозуміло ми говоримо. Якщо незрозуміло – то ми будемо намагатися переформулювати (paraphrase) сказане доти, доки не досягнемо мети – розуміння. Саме цей процес із усіма його складнощами допомагає учням/-цям експериментувати з мовою, примушуючи їх використовувати різні стійкі словосполучення та лексику, якою вони вже володіють, щоб побачити, чи зможуть вони успішно взаємодіяти із співрозмовником;
  • нарешті, необхідно брати до уваги мовні форми – концентруватися не лише на значенні, а й на вимові, порядку слів, афіксах, написанні, граматичних структурах тощо.

Сьогодні вважають, що, залежно від віку та “стилю вивчення”, краще за все вивчати мову саме через pick up та фокусуючись на формі. Тому нам добре відомі граматико-перекладний метод вивчення мови (вивчення лише мовних форм через переклад тексти), структурний (лише через заучування фраз та структур) та комунікативний (лише через вільне використання).

Значну роль у вивченні відіграє мета навчання. Наприклад, аудіо-лінгвальний метод розвинувся протягом Другої світової війни, коли уряди країн потребували багато людей, які могли б перекладати усне мовлення, оперуючи багатьма мовами. Однак, у той час усі навчальні засоби акцентували увагу на читанні, тож потрібно було знаходити нові методи. Наприклад, спеціалізований військовий підрозділ армії США розробив спеціальну програму, де учнівство тільки спілкувалось з носіями мови, запозичуючи і лексику, і граматику. Цей метод був надзвичайно ефективним також через те, що передбачав малі класи та умотивованих учнів.

Проте дослідження тривають, і ми не розуміємо до кінця, як все ж таки люди вивчають іноземні мови.

Що потрібно робити у класі

 

  • для того, щоб перейняти мову, учнівству потрібно часто читати чи чути мовлення необхідного їм рівня. Вони мають бути занурені в мову як у класі, так і поза ним. Необов’язковим є виконання вправ – учні/-иці можуть просто слухати/читати (не використовуючи словники для перекладу);
  • для того, щоб перейняти мову, недостатньо просто слухати та читати – матеріали мають бути трохи вищого рівня, аніж рівень учня. Наприклад, у тексті мають бути незнайомі слова (до 5-10%). Саме так рівень володіння мовою підвищується;
  • учням/-ицям потрібен час для того, щоб перейняти мову. Можливо, у них буде так званий “період мовчання” (silent period) до того, як почати продукувати якесь мовлення – ніхто не очікує, що людин одраазу заговорить іноземною. Навчання – складний та повільний процес, що обов’язково включає в себе помилки;
  • учнівство має використовувати мову для взаємодії. У класі це може бути взаємодія між учнями/-ицями або між учнівством і вчителем/-кою. Це дає їм можливість експериментувати та фіксувати, наскільки співрозмовник/-ця їх розуміє;
  • учнівство має також звертати увагу на мовні форми. Учитель/-ка може акцентувати увагу учнів/-ниць на цих формах багатьма способами, наприклад, пропонуючи їм знайти певні граматичні структури в текстах для читання чи аудіювання. Також це можливо зробити, окремо привертаючи увагу до широко вживаної лексики після виконання вправ;
  • вчитель/-ка має розуміти, що різним учням/-ицям може бути зручно вивчати мову по-різному. Наприклад, прохання вчителя/-ки виділити сполучники в тексті буде ефективнимішим зі старшокласниками/-цями, аніж з молодшими школярами/-ками;
  • за використання таких технологій важливим також є виховання мультикультурності, адже перегляд фільмів чи прослухування/читання текстів неодмінно сприятимуть підвищенню рівня ерудованості та загальному розвитку учнівства.

Сьогодні вчителі/-ки іноземних мов мають надзвичайно багато ресурсів для успішної реалізації комунікативного підходу – як звичайні фільми/відео з мережі, так і спеціалізовані ресурси (British Council, усі іноземні підручники, які мають відповідний супровід).

Данііл Озерний, член Українського відділення Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, кваліфікований TKT Cambridge ESOL, Міжнародної спільноти лінгвістики англійської мови

 

 

 

Цікава математика. Комікс з алгебри для 8 класу

Підручники з математики – може бути складно і нецікаво. А якщо викласти той же підручник у форматі коміксу?

Саме це зробили активісти з ініціативної групи “Ботан” і створили комікс з алгебри для 8 класу (та назвали цей проект “EDUcomics”). Зараз він містить навчальний матеріал на півроку.

“Комікс виглядає як брошура: тоненький, легкий, з яскравими картинками, лаконічний, без зайвого тексту. Усі ці фактори здатні змотивувати дитину до засвоєння матеріалу – адже всі ми знаємо, що величезні книжки з сухим викладом тексту часто не цікаві дітям, а тим паче – коли ця книжка переповнена формулами та визначеннями”, – кажуть учасники групи “Ботан”.

Основною сюжетною лінією кожного уроку-коміксу є знайомство з видатним математиком, який /яка зробили значний внесок у вивчення певної теми.

Автори коміксу неодноразово проводила уроки з цими коміксами і побачили, що діти були захоплені. Тому вони вирішили поділитись коміксом зі всіма учителями, а “Нова українська школа” допомагає їм у цьому.

Якщо вам подобається комікс, то ви можете скачати його нижче.

Завантажити файл можна за цим посиланням

“Нова українська школа”

МОН затвердило перелік підручників для 5 та 10 класів, які надрукують за державні кошти

 

Міністерство освіти і науки затвердило перелік підручників для 5 та 10 класів, які надрукують за державні кошти цього року.

Про це йдеться в наказі №553 від 21 травня, опублікованому на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, у МОН розповіли, в якій послідовності надрукують нові підручники для 1, 5 та 10 класів.

Також на сайті ІМЗО опублікували списки підручників для 1 класу, які обрали вчителі.

Розпочався пілотний запуск онлайн-курсу з інклюзивної освіти для вчителів початкових класів

 

ГО “Смарт освіта” оголошує про старт реєстрації на онлайн-курс з інкюзивної освіти для вчителів початкових класів.

Зареєструватись на курс можна за цим посиланням. Це пілотний запус, тому розробники очікують на зворотний зв’язок від учасників. Всі вони отрмають спеціальний опитувальник.

Цей курс буде цікавим для вчителів, які викладають (або викладатимуть) в інклюзивних класах, представників адміністрацій шкіл, батьків з особливими освітніми потребами, а також усіх охочих, хто цікавиться інклюзивною освітою.

У межах курсу лектори розкажуть, як зробити навчання в інклюзивному класі результативним, яку лексику потрібно використовувати, як протидіяти булінгу та формувати діалог з батьками учнів інклюзивного класу.

Ви можете проходити курс у будь-який зручний час. Реєстрація також буде відкрита постійно.

Курс “Робота вчителя початкових класів із дітьми з особливими освітніми потребами” ГО “Смарт освіта” створений у партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra. Він представлений в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

МОН затвердило перелік обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів

 

Міністерство освіти і науки затвердило орієнтовний перелік обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів, на закупівлю якого з держбюджету виділено близько 100 мільйонів гривень.

Про це повідомили на сайті МОН.

У списку передбачено: мультимедійне обладнання, планшети, інтерактивні сенсорні модулі, меблі, розвивальні та корекційні дидактичні матеріалитощо.

Інклюзивно-ресурсні центри створюють в Україні для того, щоб визначити особливі освітні потреби дітей, надати їм психолого-педагогічну допомогу. Ці центри допомагатимуть забезпечити право кожної дитини на освіту.

Адже перед початком навчання фахівці мають визначити, яким чином та за якою програмою мають навчатися діти з особливими освітніми потребами. Крім того, потрібно здійснювати постійний супровід таких дітей, проводити з ними корекційні заняття”, – розповіла генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти Лариса Самсонова.

Вона також сказала, що в Україні вже створили понад 116 ІРЦ, а загалом їх має бути майже 800.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Нагадаємо, до початку нового навчального року в Україні планують відкрити 500 інклюзивно-ресурсних центрів.

Також розпочався пілотний запуск онлайн-курсу з інклюзивної освіти для вчителів початкових класів.

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .