Договір підряду або трудовий договір? П'ять правових відмінностей.

Перша відмінність договору підряду від трудового договору полягає в тому, що кожен з них регулюється своїм окремим законодавчим документом. Так, особливості укладення та виконання договорів підряду регулює Цивільний кодекс України (далі за текстом - ЦКУ). А порядок оформлення та розірвання трудових договорів детально описує кодекс законів про працю (далі за текстом - КЗпП України).

Відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконану роботу.

Трудовим договором згідно ст. 21 КЗпП України являється угода між працівником і власником підприємства (чи фізичною особою), по якому працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену такою угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку а власник підприємства (чи фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Вивчивши обидві норми, приходимо до другої відмінності: сторонами договору підряду є Замовник і Підрядник. А ось в трудовому договорі його сторонами виступають працівник і працедавець. Укладаючи трудовий договір, громадянин зобов'язаний представити:

1) паспорт або інший документ що засвідчує особу;

2) трудову книжку;

3) у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальності, кваліфікації), про стан здоров'я, військовий квиток і інші документи (ч. 2 ст. 24 КЗоТ України).

Третю відмінність знаходимо в об'єкті договорів. Так, договір підряду може полягати на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речей або на виконання іншої роботи з передачею її результатів замовникові. Про відмінності послуг від робіт Мінюст України розповів в листі від 01.12.2006 р. № 21-5-490. Він вважає, що характерними ознаками послуг є:

1)      відсутність результату майнового характеру;

2)      невід'ємність від джерела або одержувача;

3)      синхронність надання і отримання;

4)      неможливість збереження;

5)      потрібність послуги при її наданні.

      

Як бачимо, об'єктом (предметом) договору підряду є саме результат роботи - отримання матеріальної речі або послуги, тоді як об'єктом (предметом) трудового договору виступає використання праці найнятих робітників.

Виходячи з цього в договорі підряду треба описувати саме "результат роботи" (наприклад, складання річного балансу або створення рекламного ролика і т. п.), а не сам процес виконуваної роботи, здібності до тієї або іншої праці (ведення обліку, знімальні роботи і т. п.).

Четвертою відмінністю будуть стосунки сторін і риски, які описуються в договорах. Трудовий договір:

- зобов'язує працівника підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку в процесі виконання покладеної на нього роботи(обов'язків);

- із забезпеченням його робочим місцем і усім необхідним інструментом або матеріалом;

- і не покладає на працівника усі ризики за неякісні роботи або послуги.
 

А в договорі підряду відношення сторін обмовляються тільки за результатами праці: предмет договору, ціна, терміни, якість виконання, порядок приймання результатів і т. д. За таким договором підрядник:

- самостійною на свій ризик організовує виконання своєї роботи або надання послуги;

- з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника.

Нарешті, до п'ятої відмінності відноситься оплата. Відповідно до ст. 854 ЦКУ якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови що робота виконана належним чином і у встановлений термін або, з відома замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплату йому авансу лише у випадку і розмірі, встановлених договором. 

Договором підряду передбачається виплата винагороди за вже виконану роботу (надану послугу), т. е. виплата авансу необов'язкова.

Здача робіт (отримання послуги) якісно і в строк підтверджується відповідним документом (наприклад актом приймання-здачі робіт, послуги). При цьому законодавство не обмежує суму такої винагороди, і логічно припустити, що це може бути будь-яка сума, визначена сторонами договору.

Інша справа - оплата за трудовим договором. Як вказує ст. 21 КЗоТ працедавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату. При цьому оплата праці повинна проводитися відповідно до Закону України «Про оплату праці», а саме з виконанням наступних норм :

- заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні і не рідше двох раз на місяць через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти днів (ст. 24 Закони України "Про оплату праці");

- основою організації оплати праці є тарифна система яка використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, і є основою для формування і диференціації розмірів заробітної плати (ст. 6 Закону про оплату праці);

- за найпростішу, некваліфіковану працю, яка виконувалась працівником у рамках місячної норми робочого часу, роботодавець повинен заплатити суму не менш мінімальної заробітної плати.

Головний спеціаліст з питань

 правової  роботи облпрофради                                Подимова О.Г.

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .