Головне меню

Дії профкому у випадку заборгованості із заробітної плати

Дії профкому у випадку заборгованості із заробітної плати

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ЕЛЕКТРОННИМИ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН

12 лютого п.р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 48 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесено зміни до Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 (далі - Інструкція).

Відтепер Інструкцією визначено: усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті організації.

 За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері.

Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день та час, то датою подання електронного зверненнявважається наступний після нього робочий день.

Розміщена на офіційному веб-сайті організації електронна форма повинна мати графи для зазначення громадянином свого прізвища, імені, по батькові, місця проживання, електронної поштової адреси (відомостей про інші засоби зв’язку з ним), викладення суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, дати подання звернення.

У разі коли для розгляду електронного звернення по суті необхідно зазначати персональні дані заявника або інших осіб, за винятком тих, що містяться у зверненні, заявнику пропонується звернутися з усним або письмовим зверненням.

Також, постановою  Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 48 додатки до Інструкції  № 1 «Реєстраційно-контрольна картка», № 2 «Журнал реєстрації звернень громадян»  і  № 4 «Вказівки щодо заповнення реєстраційно-контрольної картки, журналу реєстрації звернень громадян і картки (журналу) обліку особистого прийому громадян» викладено в новій редакції.

ВИЗНАЧЕНО ПІДСТАВИ ДЛЯ НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

10 лютого п.р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 55 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509», якою внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення.

Відтепер Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі – Порядок) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Відповідно до Порядку штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Крім того, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);

- у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Рекомендації з питань внутрішньоспілкової роботи та діловодства в первинній профспілковій організації працівників освіти і науки

Рекомендації

з питань внутрішньоспілкової роботи та діловодства в первинній профспілковій організації

працівників освіти і науки

Вкладення:
Скачати цей файл (rekomendaciji.doc)rekomendaciji.doc[ ]354 kB

Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік

 Міністерство соціальної політики України лис­том від 20 липня 2015 р. № 10846/0/14-15/13 повідомляє, що під час розрахунку норми тривало­сті робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися зазначеним нижче.

   Як передбачено ч. 1 ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.

Підприємства й організації під час укладення колективно­го договору можуть установлювати меншу норму тривало­сті робочого часу, ніж передбачено ч. 1 цієї статті. У разі встановлення меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має прова­дитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість ро­бочого часу встановлюється:

-для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

-для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідли­вими умовами праці, робота в яких дає право на скороче­ну тривалість робочого тижня, затверджений постано­вою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій праців­ників (учителів, лікарів та ін.).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлю­ватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в ор­ганізаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підпри­ємство самостійно встановлює для своїх працівників ско­рочений робочий день та інші пільги.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і не­робочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п'ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденного робочого тижня не може пере­вищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2016 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться в такі святкові і неробочі дні:

  1 січня — Новий рік;

  7 січня — Різдво Христове;

  8 березня — Міжнародний жіночий день;

  1 травня — Пасха (Великдень);

  1 і 2 травня—День міжнародної солідарності трудящих;

  9 травня — День Перемоги;

  19 червня — Трійця;

  28 червня — День Конституції України;

  24 серпня — День незалежності України;

  14 жовтня — День захисника України.

Згідно з ч. З ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробо­чий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю у 2016 р. ви­хідний день у неділю 1 травня має бути перенесений на вівторок 3 травня, вихідний день у неділю 19 червня має бути перенесений на понеділок 20 червня.

Слід наголосити, що у 2016 р. на 1 травня (неділю) при­падає два свята — День міжнародної солідарності трудя­щих та Пасха (Великдень). При цьому, незважаючи на те, що з вихідним днем збігається два святкових дні, перене­сенню підлягає лише один день — неділя (1 травня) на вівторок (3 травня).

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робо­чого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.

У зв'язку з тим, що зазначене розпорядження має ре­комендаційний характер, рішення про перенесення ро­бочих днів ухвалюється роботодавцем самостійно через видавання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Ухвалене роботодавцем рішення про перенесення ро­бочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здій­снюватися за зміненим у зв'язку з перенесенням робо­чих днів графіком роботи підприємства.

При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу ро­бочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвятково­го робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми трива­лості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка трива­лість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а

тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50—53, 67 і 73 КЗпП.

Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочо­го часу на 2016 р. (додається), розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів.

За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2016 р. становитиме:

при 40-годинному робочому тижні — 2003,0 год;

при 39-годинному робочому тижні — 1957,8 год; при 38,5-годинному робочому тижні — 1932,7 год; при 36-годинному робочому тижні — 1807,2 год; при 33-годинному робочому тижні — 1656,6 год; при 30-годинному робочому тижні — 1506,0 год; при 25-годинному робочому тижні — 1255,0 год; при 24-годинному робочому тижні — 1204,8 год; при 20-годинному робочому тижні — 1004,0 год; при 18-годинному робочому тижні — 903,6 год.

Заступник міністра — керівник апарату

В. ІВАНКЕВИЧ 

© 2012 Відділ освіти Кривоозерської райдержадміністрації : Створено на Joomla : Нотич О.О., тел. 097 7122688, notych@ukr.net .